Онлайн -вікторина з теми "Чорнобиль"

тести

“Чорнобиль – великий біль українського народу” 

• визначити причини Чорнобильської катастрофи, на основі різних джерел інформації; 
• охарактеризувати вплив катастрофи на екологію України; з’ясувати як катастрофа вплинула на повсякденне життя українців та активізацію національного руху;
• розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалюва
• ти навички роботи в парах, малих групах,

26 квітня, в Україні та світі згадують жертв катастрофи на Чорнобильській атомній
станції, що сталася 34 роки тому.

26 квітня 1986 року о 23.44 за київським часом сталася найбільша техногенна
аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на
четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація
ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше,
ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Наслідки цієї жахливої трагедії ми
відчуватимемо ще впродовж декілької наступних поколінь…

Траур, жалоба і дзвони 

По всій Україні. 

Біль, скорбота, похорони 

У нашій родині. 

Землю, Воду і Повітря 

Безсердечно поховали, 

Ізотопним страшним вітром 

Неньку-Землю покривали. 

Умертвили Хліб у Зоні. 

Атомну грибницю розвели. 

Стали ми в смертельному полоні 

І скорботи хустку на Землю одягли. 

Чорнобиль — це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км
від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою
гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато
в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із
запланованих шести. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало
назву одній з найбільших в історії людства катастрофи. 

Ту весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була,
як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду.
Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося
отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч, з 25 на 26 квітня, відлік
часу став уже не мирним, а аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди.
О 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим
реактором Чорнобильської атомної станції несподівано розірвало нічну темряву
велетенське полум’я. 

Ось як це описує Володимир Яворівський у повісті «Марія з полином у кінці
століття». 

«3 руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків
графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо,
освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами. Вогняний стовп завмирає
на висоті 1,5 км. На вершині його утворилася світла куля, яка начебто
засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається,
згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як
ялинкова іграшка блідо-вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп
стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь».

За покликом рідної землі, на захист свого народу, першими до палаючого реактора
по тривозі прибули пожежні охоронці Чорнобильської АЕС на чолі з начальником
корпусу Володимиром Правиком. 

 23-річний В. Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш вірне
рішення — направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м.
Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі
високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором
Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав
реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу
на вірність народу України. 

Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер
у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії первістка.
Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим,
принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою
була: «Тримайтесь ближче до життя, хлопці». 

Дзвін Чорнобиля звучить 

І нагадує смертельний подих. 

Сплюндрована вічність не простить, 

Не забуде підлість й подвиг. 

Коли молоді вогнеборці, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну
дозу радіації, були ще живими, журналісти запитували у них: «У вас була
можливість повернутися? Ви могли відступити?».

Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення.
Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони — воїни, ступили
в смертельний бій з вогнем та радіацією не за наказом командира, а за велінням
совісті. 

3-й ведучий: Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони. Одразу за
пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці,
надавши першу медичну допомогу, визначили межі часу перебування в
радіоактивній зоні. Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті
напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримував: пульт централізо
ваного зв’язку «Київ—Прип’ять» замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив. 

Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану
евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних
домівок. 

Шестеро з 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли: 

Герой Радянського Союзу, лейтенант Володимир Павлович Правик 

Герой Радянського Союзу, лейтенант Віктор Миколайович Кібенок 

Сержант Микола Васильович Ващук 

Сержант Володимир Іванович Тищура 

Старший сержант Микола Іванович Тітенок

Сержант Василь Іванович Ігнатенко 

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь
світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з
активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. 

Йод-131, цезій-134, 137, стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240. Весь цей
радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії.
Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В
життя мільйонів людей увійшли слова «радіація, зона, ліквідатор, відселення». 

А на квітучій українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не
можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не
можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. 

Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж
живуть. Життя перемагає радіаційну смерть. І, згадуючи Чорнобильську катастрофу,
ми розуміємо — це не повинно повторитися. Навряд чи людство обійдеться без
атомних станцій, але зробити  їх надійнішими — у наших силах, не проводити
сумнівних та небезпечних експериментів — наш здоровий глузд, вміти діяти в
умовах техногенних аварій — наш обов’язок. 

26  квітня- День Чорнобильської трагедії.

Аварія на ЧС

7 кл. Маркування побутових товарів.
1. Перейдіть за посиланням і виконайте завдання

6 клас
Технологія побутової діяльності.
1. Перейдіть за посиланням.
Завдання №1

5 кл. Технологія побутової діяльності.
1, Перейдіть за посилання та виконайте завдання.
завдання А

Завдання 5 клас

1. Перейти за посиланням і переглянути відеоролик.
https://www.youtube.com/watch?v=Krvl2b20xL4
2. Відтворити ланцюжок користуючись попередньою інформацією.

Завдання для 8 кл.

1. Переглянути відеоролік. Перейдіть за посиланням.

https://www.youtube.com/watch?v=-thCL0IrxCA&t=130s

2. Виконати плетіння перо з бусинами.

Методичні матеріали

Застосування творчих методів:

метод фантазування

на уроках трудового навчання у 5 класі.

Тема.         Методи проектування: метод фантазу­вання.

                   Використання біоформ у створенні виробу.

Мета:        розширити знання про методи проектування, ознайомити з 

                   методом фантазування, поняттям «біоформа», навчити викори-

                   стовувати метод фантазування на етапі художнього конструю-

                  вання  виробу, розвивати почуття краси стилю, творчі здібності.

Очікувані результати:  учні характеризують метод фантазування, поняття

                «біоформа», виконують ескізний рисунок проектованого виробу.

Основні

поняття:         методи проектування, метод фантазування, біоформа, художнє

                      конструювання, ескізний рисунок.

Обладнання:  зразки ескізних рисунків

Інструменти

та матеріали:  аркуші паперу формату А4, олівці (або фломастери).

Тип уроку:     комбінований.

                                     

                                       Структура уроку

  І. Організаційний момент………………………………………………2 хв

II.      Актуалізація опорних знань і вмінь учнів…....…………………2хв

III.     Вивчення нового матеріалу……………………………………….5хв

        1. Методи проектування: метод фантазування.

         2. Створення ескізного рисунка виробу.

IV.    Закріплення нових знань і вмінь учнів………………………….2хв

V. Практична робота «Застосування методу фантазування»………..30хв

     5.1. Вступний інструктаж.

     5.2. Поточний інструктаж.

     5.3. Заключній інструктаж.

VI. Підсумки уроку………………………………………………………2хв

VII. Домашнє завдання…………………………………………………..2хв            

                                                      Хід уроку

I.       Організаційний момент (перевірка наявності учнів, готовність учнів до уроку, наявність робочого одягу)

II.      Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

         1. Який виріб ви обрали для роботи?

         2. Обґрунтуйте свій вибір.

III.    Вивчення нового матеріалу

1.     Методи проектування: метод фантазування.

Продукти технологічної діяльності надзвичайно різноманітні. Це будинки, машини, одяг, меблі, їжа. Так як продукти діяльності дуже різноманітні, то і процеси їх проектування та виготовлення також  відрізняються.

Існують такі методи проектування:

                                      Використання методу фантазування

       У творах письменників-                                У творах декоративно-ужитко

          фантастів                                                      вого мистецтва

                         У казках                                       У дитячій літературі

                                     У роботах сучасних винахідників

     При фантазуванні можна користуватися різними прийомами.

Ось деякі з них:

1.      Збільшення або зменшення.

·        Міні-тренінг

— Згадайте відомі вам казки та наведіть приклади застосування такого методу.

   Як приклади можна навести такі персонажі, як Дюймовочка, хлопчик-мізинчик, Гуллівер, ліліпути, гобіт (зменшена людина-фермер), гном (зменшена людина-рудокоп і коваль,гоблін (зменшена людина-технік, піроман, терорист із зеленою

шкірою), ент (збільшена людина-дерево). Зменшувати або збільшувати можна необмежено — до нескінченно великих або малих розмірів.

·        Міні-тренінг

Виберіть реальний об'єкт (стіл, дерево, машину тошо) і придумайте новий персонаж, використовуючи метод збільшення-зменшення. Намалюйте ескіз цього персонажа.

2.     Додавання одного або кількох фантастичних властивостей.

·        Міні-тренінг

Виберіть кілька реальних об'єктів, визначте які-небудь їх властивості, якості та придумайте новий персонаж, наділивши його цими властивостями. Намалюйте ескіз цього персонажа.

3. Уподібнення людині об'єктів живої та неживої природи.

·        Міні-тренінг

  Виберіть реальний об'єкт неживої або живої природи (небесне тіло, автомобіль, міфічну істоту, рослину, тварину тощо)та якусь здатність людини (мислення, здатність рухатися тощо). Наділіть цей об'єкт обраною здатністю. Намалюйте ескіз цього персонажа. (Додаток№ 6)

2.     Створення ескізного рисунка виробу.

·        «Мікрофон»

— Що таке ескіз? У яких випадках ви виконували ескіз?

        

   Ескіз  — це попередній начерк, що фіксує задум художнього твору, споруди, механізму або окремої його частини.  Ескіз — швидко виконаний вільний рисунок, не передбачуваний як готова робота, часто складається з безлічі перекривних ліній. Ескіз — це підготовчий начерк до твору,що відображає пошуки найкращого втілення творчого задуму. Ескіз може бути виконаний у різній техніці (простим олівцем, пастеллю, у кольорі). Ескіз завжди виконують рукою без застосування креслярських інструментів, із приблизним дотриманням пропорцій предметів. Найчастіше художникові доводиться виготовляти кілька ескізів, ш,об потім вибрати найкращий варіант. Такі ескізи художники виконують на стадії художнього проектування виробу.

Ескізи виконують:

а) художники;

б) скульптори;

 в) письменники;

 г) модельєри. (Додаток №7)

— Чи потрібно створювати ескізи перед виконанням аплікації?  Обґрунтуйте свою відповідь.

    Перед виконанням аплікації на етапі художнього проектування також створюють ескіз рисунка аплікації. Такі ескізи являють собою спрощене (стилізоване) зображення реальних об'єктів та персонажів. (Додаток №8)

Найчастіше при створенні ескізів художники звертаються за ідеями до природи. Вивчення форм живої природи (біоформ) «живить» фантазію художників-конструкторів. Тваринний і рослинний світ дають багато можливостей для творчого використання їхніх ідей під час художнього проектування. При застосуванні біоформ дизайнери прагнуть відтворити в проектованому об'єкті корисні властивості, структуру, типи зв'язків, форму обраних об'єктів живої природи. При цьому вони використовують сучасні матеріали й технології.

 — Як ви уявляєте роботу художника-конструктора при використанні природних аналогів (біоформ)?

   Як приклад, що ілюструє використання художниками біоформ при проектуванні нових об'єктів, можна вивчити роботу дизайнера зі створення вертольота. Як природний аналог художник вибрав бабку. Художник робить детальні замальовки природного зразка — бабки, потім за допомогою формотворних ліній аналізує природну форму, змінює її й розробляє технічний проект — вертоліт.

                                    

Застосування біоформ при створенні нових промислових об'єктів.

·        Робота в групах    

Учні виступають із повідомленнями.

     Біоформи з успіхом використовують і при проектуванні швейних виробів. Наприклад, рукави форми «кімоно». Іноді таку форму рукава називають «кажан». А створена ця форма була в результаті спостереження за кажаном. Кажан легко й вільно складає й розправляє крила. Так само комфортно почувається й рука людини в одязі з рукавом «кажан».

      Популярна в наші дні застібка «липучка» (велкро) також є прикладом використання біоформ при проектуванні  виробів. Вона створена за принципом реп'яха, який теж нелегко відірвати від одягу, як і розстебнути таку застібку.

  У біодизайнерському процесі неминуче відтворення природних форм за допомогою об'ємних моделей. Моделі можна виготовляти з різних матеріалів (текстильні матеріали, пінопласт, глина, пластилін, дерево, метал тощо), виконувати в натуральному розмірі або в масштабі. Моделі повинні бути дешевими, з огляду на їхній тимчасовий характер, легкими у виготовленні, але міцними, тому що їх неодмінно випробовують, перш ніж запустити у виробництво. Моделі допомагають визначити, чи має виріб всі необхідні параметри чи відповідає він висунутим вимогам, і внести необхідні корективи.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1.     Бесіда

—     Який винахід видався вам найцікавішим, найоригінальнішим?

2.     Міні-тренінг (робота в малих групах)

—     Запропонуйте біоформи (природні аналоги) для проектування якого-небудь виробу.

     V. Практична робота

         5.1.Вступний інструктаж.

                                   Застосування методу фантазування

    Інструменти та матеріали: папір, олівці, фломастери, фарби, кольоровий папір, клей, ножиці.

     Послідовність виконання роботи:

1. Спробуй уявити себе на планеті Місяць. Ця планета є міжнародною базою підготовки зорельотів для відвідування далеких світів. І тому люди можуть жити там роками. А отже, людям на Місяці потрібні одяг, будинки, іграшки тощо.

2. Придумай весільний одяг для молодят на Місяці. При цьому врахуй, що там немає повітря і всі одягнені у захисні скафандри.

3. Придумай оздоблення для цього одягу. Пригадай, що на Землі для підкреслення урочистості події наречені одягають обручки, білу сукню, фату, рукавички, транспорт яскраво прикрашають. Весілля супроводжують танці, пісні, звичаї та обряди.

4. Виконай малюнок свого варіанта весільного вбрання і транспорту.

5.2. Поточний інструктаж .  (Додаток № 10)

5.3.Заключний інструктаж.

    VI. Підсумки уроку

   Метод фантазування розвиває творчі здібності, спостережливість, уяву, дозволяє реалізувати найбільш сміливі задуми. Створення ескізного рисунка дає можливість на початковій стадії проектування уявити, як буде виглядати
виріб, скорегувати його властивості, риси, характеристики.  Доцільніше створити кілька начерків і вибрати серед них найкращий варіант: найбільш цікавий,незвичайний, красивий, простий.

VII. Домашнє завдання

Творче завдання.

Уявіть себе в ролі дизайнера. Виберіть природний аналог(наприклад, кульбаба, гриб, риба) та спроектуйте новий технологічний об'єкт.